AI-медіа: промпт, вага файлів, маніфест походження media.json

Що робимо сьогодні

Ти згенеруєш трек і відеофрагмент — і жоден із цих файлів не потрапить на сервер. На сервер поїде те, що дає їм цінність через рік: опис, транскрипт і маніфест походження.

Згенерувати щось сьогодні вміє будь-хто: три слова в поле — і за хвилину готовий трек. Складне починається пізніше. Через рік хтось питає: це зробив ти? А сам файл мовчить. У ньому немає ні автора, ні інструменту, ні згадки про людей у кадрі.

Відповідає маніфест походження — текстовий файл поруч із роботою. У нього ти записуєш усе під час роботи. Сьогоднішній урок про те, як написати його так, щоб він щось доводив.

І друга, дуже приземлена частина: вага. Медіа важить у сотні разів більше за текст. Саме тому воно взагалі не їде на спільний сервер. Ти порахуєш це сам, а не повіриш на слово.

Після уроку ти вмієш

• писати запит до генератора так, щоб той самий результат вийшов і завтра;
• порахувати вагу файлу з його тривалості — і перевірити розрахунок командою;
• вести поруч із роботою текстовий файл, який доводить, що це зробив ти;
• розібратися, який чужий матеріал брати можна, а який ні;
• описати відео словами так, щоб сторінка була зрозуміла без самого відео.

Слова маніфест походження, бітрейт, C2PA і BOM поки нічого не означають. Дійдемо до кожного — після прикладу.

Що поїде на сервер

Хід уроку

Межа проходить по FTP-клієнту

Правило модуля не «не завантажуй великі файли». Воно жорсткіше: медіафайлів на сервері немає взагалі, і сервер стежить за цим сам

Уся генерація, стиснення, монтаж і перегляд відбуваються у тебе на комп'ютері, у теці ~/media-local/. VPS нічого не рендерить, не перекодовує і не роздає відео. Він публікує текст: розмітку, JSON і Markdown.

Учитель дивиться й слухає твої роботи очно, з твого екрана. Там же він звіряє справжню тривалість і розмір із тим, що ти написав у media.json. Тому прикрашати числа в маніфесті безглуздо: поруч буде відкритий ffprobe.

Чому хвилина відео важить більше за весь твій сайт

Одна формула, яка пояснює все правило модуля: вага = бітрейт × тривалість ÷ 8

Бітрейт — це скільки біт даних припадає на секунду. Помножили на секунди, поділили на 8 (бо в байті 8 біт) — отримали байти. Усе. Ні кодек, ні «якість» не роблять тут магії: вони лише вирішують, який бітрейт потрібен, щоб картинка не розсипалася.

Візьмімо бітрейти, які YouTube рекомендує для завантаження. Для 1080p при 30 кадрах — 8 Мбіт/с. Для 720p — 5 Мбіт/с. Для 4K при 30 кадрах — від 35 до 45 Мбіт/с. Підставмо хвилину.

Останній рядок і є суть. Три текстові файли роботи разом важать близько 30 КБ. Хвилина відео 1080p — 60 000 КБ. Різниця у дві тисячі разів. Побачити її на одній картинці майже неможливо. Саме тому нижче вона намальована чесно, без «умовного масштабу».

Звідси беруться квоти. Квота учня на цьому сервері — 250 МБ. У текстових файлах це тисячі сторінок і десятки уроків. У відео 1080p це 4 хвилини 10 секунд, і місце скінчилося — разом із усіма наступними уроками модуля.

Калькулятор сховища

Покрути повзунки й подивись, де саме зникає квота. Усі числа рахуються тут, у браузері, за формулою з кроку 3

Ціни в останніх двох рядках узяті з прайсу Amazon S3. Зберігання — $0.023 за ГБ на місяць, віддача в інтернет — $0.09 за ГБ у першому діапазоні. Наш VPS живе не в S3, тож це порядок величини, а не рахунок школи.

Але порядок показовий. За медіа платять не один раз при завантаженні. Платять щомісяця за зберігання і щоразу за кожен перегляд.

І головне: справжня причина правила модуля — не долари. Це одна спільна машина на три класи. Твої 20 МБ помножені на 60+ акаунтів і на 16 уроків — це вже гігабайти, які ніхто не дивиться після здачі.

Промпт — це специфікація, яку доведеться пред'явити

У 8 класі ти розбирав, як модель перетворює шум на зображення. Сьогодні промпт цікавить нас з іншого боку: як запис, за яким роботу можна повторити й перевірити

Різниця в одному слові. Промпт «зроби пісню про школу» дає результат — але нічого не доводить. За ним не відтворити ні настрою, ні аранжування, ні навіть мови вокалу. Промпт із параметрами — це технічне завдання: за ним і ти сам, і будь-хто інший отримає щось дуже схоже.

Музичний промпт: шість блоків

Відеопромпт: сім блоків

2026-09-02 14:10 | Suno v4.5 | спроба 1
synth-pop 80-х, світлий ностальгійний настрій, аналоговий синт,
електробас, живі барабани, 112 BPM, мінор, жіночий вокал українською,
структура: інтро 8 с / куплет / приспів / аутро, разом близько 60 с.
Без: реп-вставок, англійського вокалу, гітарного дисторшну.
→ дубль 1: занадто швидко, вокал перекриває бас

2026-09-02 14:19 | Suno v4.5 | спроба 2 (той самий промпт, 104 BPM)
→ дубль 3 — беремо. Далі обрізка й нормалізація гучності локально.

Маніфест походження: що це доводить

Походження (provenance) — це відповідь на питання «звідки взявся цей файл і чиї сліди на ньому». Не одне поле, а ланцюг

Уяви картину в музеї. Поруч висить табличка: хто автор, у якому році написав, у кого картина зберігалася до музею. Саме така табличка й зветься походженням — англійською provenance.

У файлу такої таблички немає. clip.mp4 — це 20 мегабайтів і більше нічого. Ні автора, ні інструменту, ні згоди людей у кадрі. Табличку доводиться писати поруч, окремим файлом.

Поля, без яких маніфест не працює

Чому маніфест пишеться під час роботи, а не після

Тому що після роботи його нема з чого писати. Через два дні ти вже не пам'ятаєш точного формулювання промпта. Не пам'ятаєш, що дубль був сьомий. Не пам'ятаєш, звідки взявся фоновий шум із чужого відео.

Лишається один варіант — вигадати правдоподібне. А вигаданий маніфест гірший за відсутній: він виглядає як доказ, але доказом не є.

Як улаштований media.json

Верхній рівень — масив. Один елемент масиву — один твір. Усередині елемента є прості поля, а є вкладені

[
  {
    "file": "track.mp3",
    "type": "audio",
    "title": "Коридор о сьомій",
    "tool": "Suno",
    "model": "v4.5",
    "prompt": "synth-pop 80-х, світлий ностальгійний настрій, аналоговий синт, електробас, живі барабани, 104 BPM, мінор, жіночий вокал українською, інтро 8 с / куплет / приспів / аутро, разом близько 60 с",
    "seed": "a91f0c",
    "created": "2026-09-02",
    "duration_sec": 62,
    "size_mb": 1.5,
    "human": "написав промпт і три ітерації, обрав дубль 3, обрізав хвіст і вирівняв гучність у Audacity",
    "ai": "згенерувала мелодію, аранжування й вокал за промптом",
    "sources": [],
    "license": "CC BY 4.0",
    "consent": "n/a — реальних людей у записі немає"
  },
  {
    "file": "clip.mp4",
    "type": "video",
    "title": "Літачок",
    "tool": "Runway",
    "model": "Gen-3 Alpha",
    "prompt": "шкільний коридор уранці, сонце у вікнах, паперовий літачок повільно летить повз шафки й зникає за поворотом, середній план, плавний трекінг збоку, тепле контрове світло, зернистість плівки, 15 с, 16:9",
    "seed": "",
    "created": "2026-09-02",
    "duration_sec": 15,
    "size_mb": 12.4,
    "human": "написав промпт, відібрав дубль 2 з п'яти, обрізав перші 3 с і стиснув ffmpeg до 12.4 МБ",
    "ai": "згенерувала всі 5 дублів відео",
    "sources": [
      {
        "title": "School Hallway Ambience — назва як на сторінці джерела",
        "author": "нік автора на Freesound",
        "url": "https://freesound.org/people/<автор>/sounds/<id>/",
        "license": "CC BY 4.0"
      }
    ],
    "license": "CC BY-SA 4.0",
    "consent": "n/a — облич у кадрі немає"
  }
]

Це приклад-зразок: назви, дати, seed і посилання в ньому ілюстративні. Числа duration_sec і size_mb у твоєму файлі беруться з ffprobe, а не з цього прикладу.

Конструктор маніфесту

Заповнюй поля свого справжнього твору. Сторінка перевіряє повноту, показує, наскільки походження простежуване, і збирає валідний media.json

[]

Що можна брати за вихідний матеріал

Одне правило, яке заощадить тобі багато нервів: відсутність позначки про ліцензію — це не дозвіл

За замовчуванням будь-який твір захищений авторським правом із моменту створення. Ніякої реєстрації для цього не потрібно. Тому «я не знайшов напису, що не можна» означає рівно протилежне: не можна, поки не сказано, що можна.

Як виглядає атрибуція на практиці

У маніфесті — структуровано, у полі sources[]. На сторінці — людським рядком під твором. Ці два записи описують одне й те саме, і обидва потрібні: перший читає програма, другий — людина.

<p class="credit">Фоновий шум коридору —
  <a href="https://freesound.org/people/…/sounds/…/">«School Hallway Ambience»</a>,
  автор <a href="https://freesound.org/people/…/">нік автора</a>,
  ліцензія <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">CC BY 4.0</a>.
  Змінено: обрізано до 8 с і приглушено на 12 дБ.</p>

C2PA і Content Credentials: походження всередині файлу

Індустрія намагається вирішити ту саму задачу технічно — вшити маніфест у сам файл і підписати його криптографічно

Твій media.json лежить поруч із файлом. Розлучити їх легко: хтось перешле саме відео, а текстовий опис лишиться на сторінці. Тому камери, редактори й генератори домовилися записувати ту саму історію всередину файлу — щоб вона їздила разом із ним.

Домовленість оформили як відкритий стандарт. Він зветься C2PA: Coalition for Content Provenance and Authenticity, «коаліція за походження й достовірність вмісту». А позначку, яку в стрічці чи в редакторі бачить звичайний користувач, назвали Content Credentials — «посвідчення вмісту».

Логіка та сама, що в твоєму media.json, тільки веде запис не людина, а програма. Розберемо по кроках.

Спершу. Кожна окрема дія над файлом — зйомка, генерація, обрізка, корекція кольору — лягає в короткий запис: що зробили, коли, чим. Такий запис зветься твердженням, англійською assertion.

Потім. Усі твердження про цей файл складають в одну пачку. Пачка зветься claim, тобто «заява»: програма ніби заявляє «ось усе, що я знаю про походження цього файлу».

Наостанок. Пачку запечатують цифровим підписом. Печатку ставить той, хто робив дію: камера, редактор, генератор. Працює це як сургуч на конверті. Прочитати вміст може будь-хто, а от змінити хоч один символ і залишити печатку цілою — ні.

Запечатана пачка й зветься маніфестом. Вона лежить у службовій частині файлу, поруч із самим відео чи звуком.

Це вже не експеримент: Content Credentials вбудовують OpenAI, Google, Adobe і Microsoft, а платформи вчаться їх показувати. Але є проблема, через яку твій текстовий маніфест не стає зайвим.

Транскрипт: сторінка має бути зрозумілою без медіа

На твоєму сервері медіа немає взагалі. Отже, транскрипт — це не додаток до роботи, а сама робота

Текстова альтернатива робить одразу чотири різні речі, і кожної з них достатньо, щоб її писати:

Як оформити

Для аудіо — повний текст із позначками структури. Для відео — покадровий опис із мітками часу: що в кадрі, що чути, що з'являється як текст. Мітка часу потрібна, щоб опис можна було звірити з файлом.

# Транскрипти

## track.mp3 — «Коридор о сьомій» · 62 с

**[0:00—0:08] Інтро.** Інструментальне, синтезатор і бас, без вокалу.

**[0:08—0:26] Куплет 1.**
Ще темно за вікном, а світло вже горить,
і в коридорі чути, як прокинувся наш світ.

**[0:26—0:44] Приспів.**
…

## clip.mp4 — «Літачок» · 15 с, без звуку

| Час | Що в кадрі | Звук |
|---|---|---|
| 0:00—0:04 | порожній шкільний коридор уранці, сонячні плями на підлозі | тиша |
| 0:04—0:10 | паперовий літачок влітає в кадр ліворуч, летить повз ряд шафок | тиша |
| 0:10—0:15 | літачок зникає за поворотом, камера сповільнюється | тиша |

**Артефакти генерації, які видно:** на 0:07 напис на шафці нечитабельний,
на 0:12 тінь літачка не збігається з напрямком світла.

Практика: два твори, три текстові файли

Кроки 1—11 робиш у себе на комп'ютері. На сервер їде тільки крок 12. Галочки зберігаються

Автоперевірка

Чекер не слухає твій трек. Він парсить media.json, звіряє межі тривалості й розміру і перелічує розширення в теці. Спроби не обмежені

Демонстраційний режим: результат згенеровано для показу. На сервері ця кнопка викликає POST /api/check, який запускає /opt/lessons/07/check.sh від імені учня.

Що вчитель дивиться на твоєму екрані

• слухає трек і дивиться відео з твоєї локальної теки — на сервері їх немає й бути не може;
• просить запустити ffprobe і ls -lh та звірити фактичні тривалість і розмір із тим, що написано в media.json;
• відкриває твій prompts.txt або історію чату з генератором і звіряє з полем prompt у маніфесті;
• просить показати, який дубль ти обрав і назвати причину — своїми словами;
• читає твій транскрипт і питає, що відбувається на конкретній секунді.

Шкала виконання

Це те, що бачить учитель, коли виставляє оцінку.

П'ять речень, які варто запам'ятати

• вага = бітрейт × тривалість ÷ 8 — і саме тому медіа не живе на спільному сервері;
• маніфест, написаний після роботи, — це вигадка, яка виглядає як доказ;
• відсутність позначки про ліцензію означає «не можна», а не «можна»;
• дозвіл автора матеріалу і згода зображеної людини — два різні дозволи;
• метадані знімаються однією командою, а текст поруч із роботою — ні.

Де найчастіше помиляються

• спроба залити .mp4 у ~/www/media/ — файл не доїде, а якщо доїде, це блокуючий провал no_media;
• "prompt": "зроби пісню" — формально поле є, походження немає;
• "model": "AI" — це не версія моделі, критерій provenance червоний;
• тривалість у маніфесті «на око»: ffprobe показує 24 с там, де написано 15;
• media.json збережено з BOM — jq падає, і причина невидима;
• вихідний семпл узято «бо був безкоштовний», ліцензію не подивилися взагалі;
• транскрипт написано переказом («атмосферне відео») замість того, що справді в кадрі.

Домашнє завдання

Дописати в transcript.md покадровий опис свого відео. Щонайменше один рядок на кожні 3 секунди. У рядку — що в кадрі, що чути і які помилки генерації видно.

Мета проста. Людина, яка не побачить файлу ніколи, має зрозуміти роботу повністю.

Другим абзацом додай у media.json поле "verify" — для кожного запису. Уяви: через рік файл спливає десь без твого імені. Одним реченням напиши, чим саме ти доведеш авторство.

Звідки взяті числа й формулювання

Усі розрахунки на цій сторінці робить твій браузер за формулою з кроку 3 — їх можна перевірити калькулятором

• Рекомендовані бітрейти для завантаження — 1080p30 = 8 Мбіт/с, 1080p60 = 12 Мбіт/с, 720p30 = 5 Мбіт/с, 2160p30 = 35—45 Мбіт/с. Офіційна довідка YouTube. support.google.com/youtube/answer/1722171
• C2PA Technical Specification 2.2 (2025-05-01) — означення маніфесту, твердження (assertion), claim і підпису. spec.c2pa.org
• C2PA and Content Credentials Explainer — пояснення для нетехнічного читача, зокрема про м'які прив'язки (водяний знак і відбиток) та про те, що метадані можуть бути видалені. spec.c2pa.org · Explainer
• Content Authenticity Initiative — відкриті інструменти перевірки Content Credentials і документація. opensource.contentauthenticity.org
• IPTC: FAQ про C2PA Content Credentials — окремо про те, які платформи зберігають, а які зрізають маніфест. iptc.org · Media Provenance
• Creative Commons: рекомендовані практики атрибуції (TASL). wiki.creativecommons.org
• Повні тексти ліцензій CC — CC0 1.0, CC BY 4.0, CC BY-SA 4.0, CC BY-NC 4.0, CC BY-ND 4.0. creativecommons.org/share-your-work/cclicenses
• Ціни Amazon S3 — стандартне сховище $0.023 за ГБ на місяць у першому діапазоні, віддача в інтернет $0.09 за ГБ у першому діапазоні. Перевірено у вересні 2026; це порядок величини, а не рахунок школи. aws.amazon.com/s3/pricing
• Десяткові МБ проти двійкових МіБ — стандарт IEC 80000-13: 1 МБ = 10⁶ байтів, 1 МіБ = 2²⁰ = 1 048 576 байтів. en.wikipedia.org/wiki/Binary_prefix
• WCAG 2.1, критерії 1.2.1—1.2.3 — текстова альтернатива для аудіо й відео, субтитри та описи. w3.org/TR/WCAG21
• Закон України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX — авторське право виникає з моменту створення твору, реєстрація не потрібна; похідний твір потребує дозволу автора оригіналу. zakon.rada.gov.ua
• Цивільний кодекс України, ст. 307 і 308 — зйомка й використання зображення фізичної особи лише за її згодою. Це основа поля consent. zakon.rada.gov.ua
• Документація ffprobe — ключі -show_entries і -of, якими знімаються тривалість, розмір і бітрейт. ffmpeg.org/ffprobe.html
• jq — фільтри all, length і код повернення -e, якими працює чекер. jqlang.github.io/jq/manual
• Кодування UTF-8 і BOM у PowerShell — чому Out-File -Encoding utf8 у Windows PowerShell 5.1 додає мітку BOM. learn.microsoft.com
• Умови сервісів генерації — права на результат у Suno й Runway залежать від тарифу; читай умови свого акаунта. suno.com/terms, runwayml.com/terms-of-use

Повний список із поясненнями, що звідки взято, — у файлі urok-07-джерела.md поруч із цією сторінкою.